ОСВІТА ДИСТАНЦІЙНА,

ВІРТУАЛЬНА;

ГРОМАДЯНСЬКА ЖУРНАЛІСТИКА

РЕАЛЬНА

Ще зовсім нещодавно ми пережили усі реалії віртуальної дистанційної освіти. І діти, і педагоги, і батьки, напевно, зрозуміли і відчули те, наскільки це було складним і виснажливим процесом. І для шкільної, і для позашкільної освіти. Але то вже позаду. А от гарні спогади допомагатимуть тримати себе у формі та підтримувати бадьорий дух творчості під час літніх канікул!

І прикладом тому є творчість ІРИНИ КОЛИЧЕВОЇ, за активної участі її мами пані ТЕТЯНИ. Особливо під час карантину вони дуже цікаво попрацювали, створили чимало різних текстових сюжетів та фоторепортажів для блогу, для ЦДЮТ, для газети «Трибуна трудящих». 

Цього разу читачам 23-го номеру газети представлено публіцистичний дебют Ірини, що має назву «9 клас у стилі онлайн». Отож, вітаємо авторку та її маму з дебютом,  зичимо міцного здоров’я та творчої наснаги під час канікул. Адже варто писати й надалі про цікаві події, що відбуваються довкола нас. Бо будь-які карантинні обмеження, в тому числі освіта дистанційна, віртуальна створюють сучасні запити, які втілюються авторами у життя. І вкотре доводять, що громадянська журналістика цілком реальна.

Леонід Гапєєв,

керівник гуртків «Моя майбутня професія», «Точка зору»

ЦДЮТ № 5, Харків

Залізниці світу:

видовище захоплює!

Під час літніх канікул відбулася віртуальна екскурсія 15-ма найкрасивішими та екстремальними залізницями світу (https://www.youtube.com/watch?v=N0Nv28py7ro), яку дистанційно відвідали автор цієї статті, наші гуртківці із батьками. Ніхто й не очікував, що така пізнавальна подорож з екстрімом стане дуже популярною темою. Хто б міг подумати, що в період українського та світового карантину, ці відеосюжети матимуть такий інтерес?

Японія. Поїзд з 3-х вагончиків їде мостом біля вулкану. Які ваші відчуття?

Інший маршрут. Поїзд пересікає Аргентину з Чилі, 29 мостів, 21 тунель, і це 4 000 метрів над рівнем моря. Для такої подорожі пасажирам треба мати не аби який добре підготовлений вестибулярний апарат…

Не менш вражаюча подорож. «Дорога смерті». Так назвали залізницю Таїланду. А ще є «Маленький ад» у Перу. А чому? Подивіться і дізнаєтесь самі. Просто вражаючі факти.

Дуже доброякісна і доволі проста технологія показана на залізниці Швейцарії, а ще там є залізничний маршрут, що схожий на фунікулер. Ви можете подивитися і переконатися у цих простих секретах самі. До речі, навколо чудові краєвиди.

― Подивилися з Ірою відеосюжети про залізниці світу. Видовище захоплює, ― ділиться враженнями її мама пані Тетяна Количева.

Особисто мені як мандрівнику і педагогу теж дуже сподобалися ці екскурсійні сюжети. Але після будь-якої цікавої подорожі хочеться повертатися додому. «На Україну повернусь через роки, через віки…» (Чомусь лунає в голові цитата). А ще чомусь пригадується народна мудрість про те, що усе пізнається у порівнянні. Дійсно, багато показано відеоблогерами різних сюжетів з елементами драйву, екстріму. Для пізнавального дозвілля ці сюжети є дуже вдалими, і для дітей, і для дорослих. І для формування основ критичного мислення теж, бо це дає нові можливості для не формального ознайомлення із професіями гіда, блогера, фоторепортера, для формування таких уявлень ці сюжети є дуже пізнавальними і практично корисними. А ще, з точки зору виховання патріотизму, не формальних засад національно-патріотичного виховання, якось подумав, що може й не все так погано у вітчизняній українській залізниці? Звичайно, сьогодні маємо сумні карантинні реалії, коли поїздів Україною обмаль, а ціни за один квиток у сумі до тисячі гривень просто зашкалюють. Але, повернімося до теми відео.

Сам сервіс та ментальність пасажирів у різних країнах світу є окремими історіями. Про них можна писати книги. Ось чого тільки варта залізниця у Таїланді, що раптом перекриває стихійний ринок, і усі розбігаються вмить, поки проїде потяг? А як індійські пасажири взагалі подорожують? Свобода без кордонів, з погляду місцевих мешканців. Не буду більше переповідати. Краще подивіться і зробіть власні висновки. Аби ми подивилися на наші сучасні реалії більш позитивно, можу сказати одне. Дійсно, видовище суперове! Насправді побачене вражає. Тепер, після побаченого і почутого, ми як потенційні пасажири, наші вітчизняні приміські поїзди (електрички) після індійських поїздок будемо більше любити й цінувати, берегти майно від псування, бо це ж наша країна як велика родина. Чи не так?

Екстрім збуджує уяву під час віртуальних екскурсій, а український сервіс рідніший? Отож, будьмо патріотами, цінуймо українську залізницю. Бо у нас менше драйву, але є прагнення до культурного відпочинку і побутового комфорту.

Леонід Гапєєв,

керівник гуртків «Моя майбутня професія», «Точка зору»

ЦДЮТ № 5, Харків

(фото зроблені автором під час віртуальної екскурсії)

Зворотний зв’язок

Карантин триває, є питання й відповіді…

Після публікації статті 17 квітня на блозі Леоніда ГАПЄЄВА «ПРАВО ЗНАТИ ― ЧАС ДІЯТИ!» («ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ЛЮДИНИ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ») наприкінці матеріалу автором підготовлено та запропоновано читачам питання для самоосвіти, самоаналізу, обговорення. Досить швидко й оперативно деякі наші автори-гуртківці надали свої відповіді.

Пропонуємо вашій увазі відповіді МАРИНИ ХАРЧЕНКО, учасниці гуртка «Моя майбутня професія», ЦДЮТ № 5 з Харкова, 10-класниці 126-ї школи. Інформацію за результатами проведеного опитування подамо без купюр і перекладу, мовою оригіналу, у форматі питання-відповідь.

1. Яка інформація з цієї статті була для вас найцікавішою, про що саме ви дізналися із матеріалу вперше?

— Было интересно читать статью, что-то узнала впервые, что-то было уже не в новинку, подтвердились некоторые факты...

2. Які фейки під час дії карантину тепер можемо відверто і аргументовано спростувати?

— Одним из фейков является то, что на улицу выходить категорически запрещено.

3. Чи дозволено під час дії карантину виходити на прогулянки дітям одним, а дорослим із дітьми? Де і як це дозволено робити?

— Да, можно выходить погулять, но не в общественных местах, а если таких не миновать, то только в маске или респираторе, соблюдая дистанцию 1,5-2 метра.

4. Які запроваджені Верховною Радою та Урядом правові норми (закони, постанови Кабміну) викликають у вас найбільші запитання чи занепокоєння?

— Не возникает вопросов, по моему мнению, всё отлично.

5. Які проблемні ситуації соціально-правового характеру виникали у вас особисто, можливо серед родичів, друзів та знайомих під час дії карантину?

— К счастью, у меня не было никаких проблем во время карантина, ибо я максимально стараюсь придерживаться его правил.

6. Які правові норми, про що ми дізналися завдяки цій авторській статті, особливо для мене, або для нашої родини тепер є практично і соціально корисними?

— Не выходить лишний раз на улицу (только по надобности), в общественных местах пользоваться средствами индивидуальной защиты.

7. Які основні права та обов’язки людини і громадянина під час дії карантину привернули мою, нашу увагу?

— Я считаю, что внимание всех привлекли все ограничения прав человека, потому что: 1) невозможно быть не в курсе событий, ибо везде об этом говорят (по телевизору, в газетах, в интернете, вместо музыки в супермаркетах тоже об этом вещают); 2) нежелание выплачивать штрафы, так что лучше быть осведомлённым; 3) важно выжить в конце концов. Поэтому нужно всему уделить внимание во благо себе и остальным.

Інтерактив із читачкою Мариною ХАРЧЕНКО

організував Леонід ГАПЄЄВ

під час дистанційного прес-клубу,

гурток «Моя майбутня професія»

ЦДЮТ № 5, Харків